- палеоазіат
- —————————————————————————————палеоазіа́тіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
палеоазіатка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
палеоазіатський — прикметник … Орфографічний словник української мови
палеоазіати — ів, мн. (одн. палеоазіа/т, а, ч.; палеоазіа/тка, и, ж.). Умовна загальна назва різних за походженням малих народів Півночі (чукчів, коряків, ітельменів, юкагирів та нівхів) … Український тлумачний словник
палеоазіатський — а, е. Прикм. до палеоазіати. •• Палеоазіа/тські мо/ви умовна назва генетично різних мов нечисленних народностей Півн. і Північно Східного Сибіру … Український тлумачний словник
палеосибірський — а, е: •• Палеосибі/рські мо/ви те саме, що палеоазіа/тські мо/ви … Український тлумачний словник
юкагири — ів, мн. (одн. юкаги/р, а, ч.; юкаги/рка, и, ж.). Палеоазіатська народність, що живе на півночі Східного Сибіру … Український тлумачний словник